- світло-червоний
- —————————————————————————————сві́тло-черво́нийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
світло-червоний — а, е. Червоний зі світлим відтінком … Український тлумачний словник
ясно-червоний — а, е, поет. Світло червоний … Український тлумачний словник
ґмелініт — гмелинит gmelinite Gmelinit мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію, гр. Це оліту. Склад: (Na2, Ca)4[Al8Si16O48]*24H2O. Сингонія гексагональна. Тв. 4,5. Густина 2,1. Блиск скляний. Безбарвний, жовтуватий, зеленуватий або світло червоний,… … Гірничий енциклопедичний словник
рожевий — а, е. 1) Світло червоний. || у знач. ім. роже/ве, вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло червоного кольору. || Який має рум янці; рум яний. || Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. •• Роже/ва хворо/ба те саме, що акродині/я.… … Український тлумачний словник
Зеров, Микола Костевич — [1890 ] современный украинский критик, историк литературы, переводчик и поэт. Род. в семье учителя, окончил Киевский университет, с 1923 профессор украинской литературы в Киевском ИНО. Писать начал в 1912 (рецензии в педагогическом журнале… … Большая биографическая энциклопедия
Зеров — Микола Костевич (1890 ) современный украинский критик, историк литературы, переводчик и поэт. Р. в семье учителя, окончил Киевский университет, с 1923 профессор украинской литературы в Киевском ИНО. Писать начал в 1912 (рецензии в педагогическом… … Литературная энциклопедия
зарум'янюватися — ююся, юєшся, недок., зарум я/нитися, нюся, нишся, док. 1) Ставати рум яним; шарітися. || перен. Забарвлюватися в червоний колір, робитися червонуватим, червоним. 2) Заткатися, засмажуватися до утворення світло коричневої шкуринки; загнічуватися … Український тлумачний словник
рижий — а, е, розм. Червоно жовтий або жовто червоний (про колір волосся, шерсті, оперення); рудий. || Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. || Червонувато жовтий, світло коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). || у знач. ім … Український тлумачний словник
бруньятеліт — бруньятеллит brugnatellite Brugnatellit – мінерал, водний гідроксилкарбонат магнію і заліза. Склад: Mg6FeCO3(OH)13*4H2O. Сингонія тригональна. Масивні аґреґати або пластинчасті кристали. Тв.2. Густина 2,14. Блиск перламутровий. Колір м’ясисто… … Гірничий енциклопедичний словник